ДВНЗ "Лисичанський нафтохімічний технікум"

Головна » Статті » Статті ЛНХТ

Шлюбні традиції України

     УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ – ЦЕ ПИШНА НАРОДНА ДРАМА, ПРОНИЗАНА ПІСНЯМИ, ПРИМОВКАМИ І ПРИСПІВКАМИ, ПЕРЕПЛЕТЕНА БАРВІНКОМ І КАЛИНОЮ. СТАРІ ЛЮДИ ЩЕ ТРИМАЮТЬ В ПАМ’ЯТІ ФОРМУ УКРАЇНСЬКОГО ВЕСІЛЛЯ. ФОЛЬКЛОРИСТИ ЗБИРАЮТЬ ТОЙ ЦІННИЙ ДАР ПОКОЛІНЬ, ЗАПИСУЮТЬ, ЩОБ ПЕРЕДАТИ НАЩАДКАМ СКАРБ, ЯКИЙ ДОВГИЙ ЧАС ЗАЛЕЖУВАВСЯ В СКРИНІ, А СЬОГОДНІ ГОВОРИТЬ ПРО АВТЕНТИЧНІСТЬ. ТЕ, ЩО НЕДАВНО ВВАЖАЛИ БАНАЛЬНИМ, СЬОГОДНІ СТАЛО УЛЬТРАМОДНИМ. ЗНАЄТЕ, ЧОМУ? ТОМУ ЩО В НАЦІОНАЛЬНИХ ТРАДИЦІЯХ – ДУША НАРОДУ. ПОКИ ЖИВУТЬ ТРАДИЦІЇ – ІСНУЄ НАРОД. УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ – СУЦІЛЬНА ТРАДИЦІЯ.

    Весільні обряди  українського народу різноманітні і цікаві. Жодне українське весілля не проходить без музик та традиційних весільних пісень, які прикрашають святкування. 
     Весіллю передувало сватання. Для проведення цього обряду існували спеціальні атрибути, за допомоги яких наречена могла показати, чи згодна вона виходити заміж за парубка. В деяких куточках нашої країни атрибутами сватання та весільного обряду виступали хліб, рушники, гарбуз. Якщо дівчина погоджувалася йти під вінець, сватів пригощали хлібом та пов'язували їх рушниками. Якщо хлопець не підходив, свати отримували гарбуза. Традиційно, господарі вихвалялися достатком своєї родини, показували все, що мали. Якщо молодята підходили один одному, сватів щедро пригощали.

     Заручини — це важлива традиція, яка передує  весільному обряду. Остання зустріч (а їх було три) на заручинах мала більш офіційний характер, так як під час неї офіційно проголошували майбутнє весілля та відносини набували юридичного статусу.

     Основними обрядовими діями є запрошення на весілля, приготування ритуального хлібу, виготовлення весільних вінків, розплітання коси та прощання із дівоцтвом, вінчання, посадження молодят на спеціальне місце за весільним столом, розрізання короваю, заміна дівочого віночку на хустку.  Основною відмінною рисою українського весілля є те, що всі головні події відбуваються саме в домі молодої.

     Під час весільного обряду кожний із запрошених має свою роль у проведенні даного дійства. Головна роль належить молодятам, але їх роль — пасивна. Всі діючи особи намагаються зробити цей день незабутнім для головних героїв свята. Традиційно наречений проводив викуп нареченої, зустрічав тещу, а наречена прощалась із рідним домом  та своїми подругами.

     Особливе місце в весільних обрядах українців відігравав коровай. Для випікання короваю спеціально запрошувалися жінки-коровайниці. Коровайниці мали бути одружені тільки один раз, подружнє життя їх повинно було бути щасливим. Вважалося, що вони передають частинку сімейного щастя молодятам.

   

     Невід'ємною частиною весільного обряду є весільні пісні. Під час святкування є місце для сумних пісень та веселих, жартівливих та серйозних. Пісня супроводжувала молодят протягом всього їх життя.

     Наші студенти разом з викладачем Кравцовою В.М. відтворили на сцені найвідоміші весільні звичаї: виготовлення весільного вінку, розплітання коси нареченої, заручини,  розповіли  цікаві факти про коровай та букет нареченої, благословення батьків. Гучно та від душі наречений з дружками  заспівали жартівливі весільні пісні!

Захід вийшов веселим та щирим!

Категорія: Статті ЛНХТ | Додав: lnht (28.12.2015)
Переглядів: 298 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу

Категорії розділу

Статті ЛНХТ [152]

Пошук

 

Корисне

Погода у Лисичанську на тиждень

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0